Методи наукового пізнання

Across

4. Метод вивчення змістовного знання шляхом його відображення у знаково-символічному вигляді (наприклад, переведення логічних міркувань у математичні рівняння чи формули).
6. Методологічна процедура, обґрунтована Карлом Поппером, згідно з якою науковою може вважатися лише та теорія, яка принципово припускає можливість свого емпіричного спростування.
10. Фундаментальна пізнавальна операція, що полягає у свідомому відволіканні від несуттєвих властивостей, зв'язків чи відношень предметів задля виділення їхніх головних, визначальних ознак.
11. Метод емпіричного пізнання, що, на відміну від пасивного споглядання, передбачає активне, цілеспрямоване втручання дослідника в перебіг процесу або відтворення явища в строго контрольованих, штучно створених умовах.
13. Метод логічного висновку, у якому перехід від загального знання до часткового здійснюється за суворими правилами логіки, що гарантує 100% істинність висновку за умови істинності вихідних засновків.
14. Процедура встановлення істинності наукових тверджень шляхом їх безпосереднього чи опосередкованого зіставлення з фактами досвіду (ключовий метод у філософії неопозитивізму).
15. Емпірична процедура встановлення числового відношення досліджуваної величини до іншої однорідної величини, яка конвенційно прийнята науковою спільнотою за еталон або одиницю.

Down

1. Цілеспрямоване, планомірне сприйняття об'єктів та явищ об'єктивної дійсності, яке виключає будь-яке активне втручання дослідника в їхній природний перебіг.
2. Метод пізнання, при якому на основі виявленої подібності двох об'єктів за одними ознаками висувається гіпотеза про їхню ймовірну подібність за іншими, ще не дослідженими ознаками.
3. Метод опосередкованого дослідження, за якого вивчається не сам об'єкт (оригінал), а його штучний чи природний аналог, що зберігає найбільш суттєві для даного дослідження характеристики оригіналу.
5. Метод поширення висновків, одержаних під час вивчення однієї частини явища чи системи, на іншу, не вивчену його частину, або перенесення законів минулого на прогнозування майбутнього.
7. Процес логічного виведення загального положення з низки одиничних чи часткових фактів, який (якщо він не є повним) дає переважно ймовірнісне, а не достовірне знання.
8. Теоретичний метод, що полягає в уявному конструюванні об'єктів, яких немає в дійсності, але які мають реальні прототипи (наприклад, поняття «абсолютно чорне тіло» чи «матеріальна точка»).
9. Загальнонауковий метод розчленування цілісного предмета або явища на складові частини (елементи, підсистеми, властивості) з метою детального вивчення кожної з них окремо.
12. Метод наукового мислення, що полягає в практичному або уявному поєднанні розрізнених елементів, властивостей чи відношень предмета, виділених на попередніх етапах дослідження, в єдине цілісне поняття.