Across
- 2. — Німецький філософ, який стверджував, що ми можемо пізнати лише явища, а сутність речей («речі в собі») залишається непізнаванною.
- 3. — Сукупність знань і навичок, отриманих людиною в процесі взаємодії з навколишнім світом.
- 6. — Початкова форма пізнання; відображення окремих властивостей предметів, що безпосередньо діють на органи чуття.
- 10. — Цілеспрямована матеріальна діяльність людей; у багатьох філософських школах вважається головним критерієм істини.
- 13. — Англійський філософ, засновник емпіризму, який вважав, що пізнанню заважають різні «ідоли» (привиди) розуму.
- 15. — Форма раціонального пізнання (мислення), яка відображає найбільш загальні та суттєві ознаки предметів.
- 17. — Форма чуттєвого пізнання; образ предмета, який зараз не діє на органи чуття, але відтворюється пам'яттю.
- 18. — Філософська дисципліна, яка вивчає сутність, закономірності, межі та можливості пізнання світу людиною.
- 19. — Філософське вчення, яке повністю або частково заперечує можливість пізнання об'єктивного світу.
- 20. — Складний процес відображення та відтворення дійсності в людському мисленні, метою якого є отримання нових знань.
Down
- 1. — Вчення, згідно з яким вищим джерелом і критерієм істинності знання є людський розум.
- 4. — Спосіб мислення, який спирається на незмінні, прийняті на віру положення без урахування нових фактів і умов (сліпа віра в авторитети).
- 5. — Термін, який часто використовується як синонім гносеології, але частіше фокусується саме на науковому знанні.
- 7. — Форма мислення, у якій щось стверджується або заперечується про предмет чи явище.
- 8. — Здатність безпосередньо і раптово осягати істину без попереднього логічного обґрунтування та доказів.
- 9. — Цілісний чуттєвий образ предмета, який виникає при його безпосередньому впливі на органи чуття.
- 11. — Напрям у філософії, що виражає сумнів у можливості досягнення абсолютно достовірного знання.
- 12. — Адекватне, правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини; головна мета будь-якого пізнання.
- 14. — Напрям у гносеології, який визнає чуттєвий досвід єдиним джерелом достовірних знань.
- 16. — Філософський напрям, який виводить весь зміст знань виключно з діяльності органів чуття.